Висвітлюється історія розвитку, діяльності та особливості структури Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" від початку її відкриття у 1898 році і до наших днів. Розглядаються принципи формування та збереження фонду, характеризується його сучасний стан. Детально аналізується питання автоматизації бібліотеки, зокрема функціонування локальної бібліотечної комп'ютерної мережі, яка охоплює п'ять відділів, автоматизованої системи замовлення літератури з книгосховища, електронного каталогу, який діє з 1987 року. Повідомляється про різноманітні культурні заходи, що відбуваються у бібліотеці; про міжнародні зв'язки з Американським домом, Британською радою, Французьким культурним центром у Києві, з міжнародними книготорговими фірмами.

Стаття присвячена бібліотечно-бібліографічній та викладацькій діяльності Н.М.Реви, відомого українського бібліографа й педагога, професора Київського національного університету культури та мистецтв, автора понад 150 навчальних посібників, наукових праць, статей, з нагоди її 70-річного ювілею. Пропонується список 16 основних бібліографічних праць Н.М.Реви, серед яких монографії, брошюри, науково-методичні видання.

Подано огляд основних питань, розглянутих на конференції, що відбулася 3 - 11 червня 2000 р. у м.Судаку в рамках заходів IFLA, на якій було представлено основні інформаційно-ресурсні складові НБУВ: електронний каталог, загальнодержавну реферативну базу даних "Україніка наукова", депозитарій електронних версій книг, статей із періодичних видань і авторефератів дисертацій. Детально висвітлено проблему ретрокаталогізації та ретроконверсії карткових каталогів і запропоновано конкретні шляхи її вирішення. Значну увагу приділено організаційним заходам щодо розробки та нормативного закріплення положень, згідно з якими комп'ютерні версії документів організацій та установ мають передаватися у відповідні відомчі бібліотеки для депозитарного їх зберігання й використання на узгоджених з інтелектуальними власниками умовах.

Висвітлено механізм контролю за наданням послуг користувачам Internet і заходи щодо якісного поліпшення функціонування Web-серверів та оптимізацію виставлених інформаційних ресурсів. Досліджено сучасний стан супроводження Web-серверу, що включає постійне інформаційне поновлення, нагляд за роботою та рекламу ресурсів. Відзначено, що у результаті здійсненої співробітниками НБУВ реклами сайта, де зареєстровано адресу інформаційних ресурсів бібліотеки, активність віддалених абонентів значно зросла.

Розглянуто структуру бібліотечно-інформаційного сектора у Великобританії, зокрема, провідних організацій у даній галузі: Ради у справах музеїв, галерей і бібліотек, Канцелярії Її Величності, бібліотеки Палати громад, Британської Бібліотечної асоціації та Британської бібліотеки. Особливу увагу приділено виставці "Онлайн - 2001" - одному з найбільших у світі заходів у галузі новітніх інформаційних технологій.

У статті проаналізовано шляхи розвитку камеральних методів опису документальних пам'яток українськими археографічними комісіями, що діяли в Україні у другій половині XIX - 30-х роках XX ст.: Київською археографічною комісією (Тимчасовою комісією для розбору давніх актів, 1843-1921); Археографічною комісією Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові (1894-1913); Археографічною комісією ВУАН (1919-1934) та Археографічною комісією Центрального архівного управління УСРР (1928-1934).

Предпринята попытка анализа современных проблем библиотековедения, исследуется влияние академической науки на библиотечное дело. Автором рассматривается существующая система взглядов на библиотечную науку, подчеркивается ее утилитарность, устарелость. Характеризуются основные процессы библиотечно-библиографической деятельности, их структура. Обосновывается необходимость преобразования объекта библиотековедения из библиотечного дела в библиотечный процесс в системе документальных коммуникаций, а также построения фундаментальной библиотечной науки, установления ритма и цикличности библиотечного процесса, его места в культурных сферах, понимания факторов формирования механизма его движения, определения причин ускорения или замедления темпов развития.

Проаналізовано діяльність одного з найбільших українських видавництв ХІХ-ХХ ст. - "Благодійного товариства для видання корисних і дешевих книжок". Розглянуто проблеми Товариства того часу, визначено тематику виданих книг. Доведено значення видавничої і доброчинної діяльності Товариства як просвітницького центру, осередку розвитку та підтримки тогочасного гуманітарного знання, що сприяло просвіті народних мас, піднесенню їх загальнокультурного рівня, духовному вихованню.

Аналізуються бібліографічні праці релігієзнавчого характеру С.І.Пономарьова (1828-1913) - українського і російського вченого, бібліографа, літературознавця та бібліофіла. Особливу увагу приділено розгляду таких його праць, як рецензія на "Обзор русской духовной литературы" Філарета Чернігівського (1861), "Хронологический список его [Філарета] сочинений с указанием рецензий на важнейшие из них" (1842-1866), "Материалы для библиографии митрополита Евгения" (1867), "Иерусалим и Палестина в русской литературе, науке, живописи и переводах" (1877). Підкреслюється внесок С.Пономарьова в розвиток вітчизняного бібліографознавства, а також актуальність його релігієзнавчих досліджень для використання в сучасних духовних навчальних закладах України.

Розглянуто видавничу та бібліографічну діяльність Одеського товариства історії та старожитностей, його внесок у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південного регіону України, історичної науки в Одесі. Проаналізовано діяльність у даному напрямку відомих одеських істориків, краєзнавців та письменників - Г.І.Спаського, М.Н.Мурзакевича, М.І.Надєждіна.

Детально розглянуто сучасний стан бібліографічного інформування про бібліографічні ресурси країни, що має два головні напрями: поточний і ретроспективний. Висвітлено діяльність у даній галузі Національної парламентської бібліотеки України, Державної історичної бібліотеки, Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Проаналізовано передумови створення машиночитаних бібліографічних покажчиків (БП) або баз даних, зокрема, формування Метабази БД НТІ України, бібліографічні БД Інституту проблем реєстрації інформації тощо. Підкреслено необхідність найбільш повного та оперативного оповіщення про БП, створення планомірного ретроспективного обліку БП.

На основі статистичного матеріалу здійснено спробу проаналізувати бібліометричну історію публікацій відомого вітчизняного вченого В.С.Іконнікова, порівнюючи їх з нормативними бібліометричними і науковометричними індикаторами, розробленими українськими та російськими вченими, зокрема, за творчими десятиліттями, за проблемним (тематичним) спрямуванням, видовим розподілом, а також за бібліометричними індикаторами оцінки наукової творчості. Наведено ареал розсіювання авторських публікацій у періодичних виданнях та проаналізовано наукові взаємозв'язки вченого на основі вивчення кола цих видань.

Стаття розглядає взаємозв'язки бібліотеки і преси як тривалий творчий союз. Періодичні видання минулого сторіччя відіграли позитивну роль у встановленні тісних зв'язків бібліотек з громадськістю. На прикладі Харкова детально аналізуються типові для того історичного періоду тенденції та закономірності щодо участі преси в бібліотечних процесах. Автор вважає, що в сучасних умовах преса спроможна підтримати авторитет бібліотек у суспільстві, сприяти поширенню інформації щодо бібліотечних проблем.

Висвітлено передумови створення у 1800 р. та основні етапи розвитку найбільшої бібліотеки сучасності - Бібліотеки Конгресу США. Досліджено внесок Е.Споффорда, Г.Патнема, Ч.Гудрама, Л.Еванса, Д.Янга, які у різні періоди очолювали Бібліотеку, у накопичення її фонду та розширення функцій (централізованої каталогізації, міжбібліотечного абонемента, створення зведеного національного каталогу).

Під такою назвою 20-22 жовтня 1998 р. в Києві у Національній парламентській бібліотеці України (НПБУ) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція. На ній розглядались проблеми державної політики щодо повернення культурних цінностей, зокрема книжок, формування стратегії розвитку бібліотеки в умовах ринку, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, соціології та психології бібліотечної справи. Повідомлялось про розробку Державної програми автоматизації бібліотек України, про основні пріоритети Міжнародного фонду "Відродження" щодо підтримки бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні, про сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи в Німеччині та ін.

Висвітлено діяльність нацистів, спрямовану на знищення культурних цінностей нашої держави. Встановлено, що за два роки гітлерівської влади сталися масштабні руйнівні процеси матеріальних ресурсів, завдано величезних моральних збитків, що позначилися на подальшому розвитку країни. Серед них - архіви, музеї та бібліотеки, які постраждали під час воєнних дій, бібліотечних реорганізацій у період окупації, переміщення фондів на Захід внаслідок грабіжницької політики, а також перерозподілу фондів після війни. Доведено, що з республіки було вивезено до Німеччини понад півмільйона книжок. З'ясовано, що повернені з американської зони окупації бібліотечні цінності у 1944 - 1946 рр. не проходили відповідного документального оформлення, і тому деструктивні процеси щодо загального бібліотечного фонду України продовжувалися й після звільнення її від окупації.

Розглядається діяльність культурних представництв США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Австрії та інших країн, які відкрили свої представництва в Україні, зокрема: Британська Рада, Французький культурний центр, Інформаційна агенція США (United States Information Agency) - USIA, Американський дім, Гете-Інститут (Німецький культурний центр) та Австрійська бібліотека. Аналізується їх політика в сфері поширення своєї мови та національної культури за кордоном, а також вивчаються питання інформаційного обміну та розвитку бібліотечно-інформаційних технологій тощо.

Проаналізовано питання розвитку бібліотечної освіти в Україні з кінця ХІХ до 60-х рр. ХХ ст. Відмічено низький рівень професійної підготовки бібліотекарів на початку ХХ ст., охарактеризовано процес пошуку нових форм і методів організації бібліотечної освіти. Визначено вплив негативних явищ у 30-ті рр. на розвиток бібліотечної справи загалом, а також описано заходи, що проводились з метою розширення мережі учбових закладів та факультетів з професійної бібліотечної освіти. Особливу увагу приділено проблемам реорганізації учбових закладів комуністичної освіти у суто бібліотечні заклади, діяльність яких було спрямовано на підготовку висококваліфікованих бібліотечних спеціалістів.

Розглядаються питання бібліотечного обслуговування єврейського населення в Україні (друга половина XIX - поч. ХХ ст.), у розвитку та становленні якого важливу роль відігравали Товариство поширення просвіти серед євреїв, створена у його складі бібліотечна комісія, друкований професійний орган "Еврейское библиотечное дело" тощо. Автор підкреслює, що бібліотека того періоду була одним з найважливіших осередків єврейської національної культури, зберігала видання рідною мовою, чим протидіяла асиміляційним процесам, виступала надійним гарантом національної культури.

Описано навчальну поїздку десяти українських бібліотекарів до Німеччини влітку 1999 р., під час якої вони ознайомилися з цікавим досвідом роботи її книгозбірень, організацією бібліотечно-інформаційного обслуговування різних верств населення, новими бібліотечними технологіями тощо.